[PASHURKA]

Привіт усім форумчанам. Сьогодні вирішила написати про свою ситуацію.
Мені 32роки, одружена, синочкові 9років, з чоловіком живемо душа в душу- тут у нас все нормально...
Вже 3-4 дні мені не дає спокою можлива вагітність, поки що тести негативні- малий срок, якщо він є, але я не про це.
Учора була розмова з чоловіком-а що, якщо... його реакція була зовсім не така, яка б хотілась, було багато аргументів: великий кредит на будинок в доларах... - його помагає сплачувати моя мама- вона працює у США, і якусь частину кредиту пообіцяла нам допомогти сплатити, складна ситуація в державі.., потрібно нашому Андрійкові дати хорошу освіту, житло..., до тогож і я вже 2 місяці стою на "біржі"..., він забезпечує нас, але не так якби хотілось, в першу чергу йому ( працює в юридичній сфері-нотаріусом, але не приватним-відповідно зарплата не така яку б хотілось) Не те, що він зовсім не хоче другої дитини, каже, що хоче, але не зараз,а нам вже по 32роки...
Можливо розмова була безпідставною, але щось, чи хтось мені підказує, що всетаки підстава є...
Не знаю як мені бути, чи погодитись із чоловіком, чи всіма можливими способами переконувати його, що ми справимось???
Пробачте, що так все розписала, але я не можу знайти собі місця, на душі так гидко... можливо хтось був у схожій ситуації, порадьте...

[chemna]

PASHURKA (21.3.2010, 13:32) писав:

Привіт усім форумчанам. Сьогодні вирішила написати про свою ситуацію.
Мені 32роки, одружена, синочкові 9років, з чоловіком живемо душа в душу- тут у нас все нормально...
Вже 3-4 дні мені не дає спокою можлива вагітність, поки що тести негативні- малий срок, якщо він є, але я не про це.
Учора була розмова з чоловіком-а що, якщо... його реакція була зовсім не така, яка б хотілась, було багато аргументів: великий кредит на будинок в доларах... - його помагає сплачувати моя мама- вона працює у США, і якусь частину кредиту пообіцяла нам допомогти сплатити, складна ситуація в державі.., потрібно нашому Андрійкові дати хорошу освіту, житло..., до тогож і я вже 2 місяці стою на "біржі"..., він забезпечує нас, але не так якби хотілось, в першу чергу йому ( працює в юридичній сфері-нотаріусом, але не приватним-відповідно зарплата не така яку б хотілось) Не те, що він зовсім не хоче другої дитини, каже, що хоче, але не зараз,а нам вже по 32роки...
Можливо розмова була безпідставною, але щось, чи хтось мені підказує, що всетаки підстава є...
Не знаю як мені бути, чи погодитись із чоловіком, чи всіма можливими способами переконувати його, що ми справимось???
Пробачте, що так все розписала, але я не можу знайти собі місця, на душі так гидко... можливо хтось був у схожій ситуації, порадьте...

звичайно справитесь!
якщо вагітність підтвердиться - важливо полюбити дитинку з перших днів! :) Син ваш вже дорослий, ще й допомагатиме. Та й не таке вже й важке фінансове навантаження при другій дитині (щось могло залишитися від першої, а те що напевно залишилося -- досвід :) )
А як дуже планувати все то потім може й не получитися друга дитинка.. Хто зна коли ви зважитесь, коли будете вважати що "Все в порядку, ми міцно стоїмо на ногах, можна вагітніти!" :)

[natalia220]

PASHURKA, в подібній ситуації не була, але...мені також 32 роки і я чекаю другу дитину. Я працюю вчителем, чоловік - бухгалтер, відповідно зарплати не високі. Житла свого не маємо, живемо з моїми батьками, але це не значить що ми повинні відмовитись від другої дитини! Навпаки, ми дуже тішимось! Я б вам порадила не напрягати чоловіка, хай все йде як є. Він же ж вас на аборт не жене? А з часом чоловік привикне і буде любити і хотіти цю дитинку!

[Riki_tiki_tavi]

Мені здається, що проблеми ще немає - підтвердженої вагітності ще немає, відмови чоловіка від дитинки також, то для чого зараз загострювати ситуацію?
Я чомусь думаю, що коли чоловік дізнається про вагітність (якщо ви все таки вагітні), то, можливо, буде зовсім інша реакція, ніж тепер, коли все тільки на рівні роздумів.
Ви ж мабуть краще знаєте свого чоловіка. Він вам сказав категоричне НІ, чи просто сказав, що наразі ви фінансово не готові до другої дитинки? Він може вас змушувати зробити аборт?
Ми з чоловіком теж були не готові, навіть до одруження.
Бог зробив так, що я завагітніла, і ви знаєте, кошти відразу знайшлись - і на те, щоб одружитись (але весілля не робили, бо не хотіли) і жити разом, і на нашу донечку :)) Але ще до вагітності коли ми розмовляли про спільне майбутнє і майбутніх дітей були одностайні у тому, що ще рано, бо треба фінансово зміцніти)

Так що, бажаю вам, щоб ця "проблемка" не встигла перерости у проблему!

А також бажаю вам ще дитинку, бо саме діти - це сенс нашого життя, а не гроші. Вони (гроші) потрібні, безумовно, але скільки б їх не було, їх буде і так мало, а ви обоє дорослі, здорові (сподіваюсь), і в змозі заробити на прожиття вам і діткам.
Успіхів! :)

[kolcmar]

PASHURKA (21.3.2010, 11:32) писав:

Вже 3-4 дні мені не дає спокою можлива вагітність, поки що тести негативні- малий срок, якщо він є, але я не про це.

Привіт! Ви не хвилюйтеся, якщо не показує 2-гої полоски, то напевно жодної вагітності нема. Тест здатний показувати вже навіть через кілька днів. Я в тому переконалася сама. Десь до тижня часу у мене вже 2-гу полоску було ледь видно.
Але якщо ви таки вагітна, тоді навіть ні про що не думайте. Бо ви собі того ніколи не простите. Нашкодите не тільки собі, але й соїй родині. Бо за все треба платити.
У мене дуже серйозні проблеми зі здоров'ям і матеріальні теж не знайкращих. Я після першого кесарського про дітей чути не хотіла. Але пройшло 4 роки і так склалося, що я таки відважилася. Було дуже важко. Постійна загроза. Проблеми у сім'ї. Сестра родила потрібно було допомогти. Потім у мами 46 років виявили рак. Останні місяці я перебивалася між ПБ і онкологічною клінікою. А потім чоловікові не дали за 2 місяці грошей. Ми були без копійки.
Кесарили мене передчасно, бо старша стала на живіт. Пережила дуже тяжко. Потім проблеми з дитиною, бо органи були не розвинуті. Але як на диво на все знайшлося сил і грошей. Мені труб не зав'язали. Тому дуже боюся, щоб не завагітніти. Та вважаю колиб це сталося. Я все одно ляжу під ніж. Якіб це не дало наслідки. Бо маю 2- дівчаток і не хочу щоб мій гріх лешив відбиток на них. І вам не раджу. Все менеться. Якщо дав Бог дитину, дасть і на дитину. Повірте і не ламайте собі життя, а будьте щасливі. Потім пізніше зрозумієте яке це щастя коли біля тебе у важкий час твоя рідна донечка чи синочок, а не докори сумління і каяння. Все буде добре! Дай вам боже усіг благ і здорових діток. У цюму наше щастя. А все інше додасться. І кредит виплатите, і синочка вивчите та якщо є нове життя, то це прекрасно, теж виросте і буде вам потіхою.

[PASHURKA]

Дівчатка, дуже Вам всім дякую за розуміння і підтримку. Чесно, я дуже хочу, щоб це було ВОНО, і прошу в Бога, щоб так і сталося.
Чоловік не сказав категоричне НІ, але його слова: Рішай сама, потім знову скажеш, що я був правий....дуже ранять
Я, пригадуючи нашу першу вагітність, знаю, що перешкод було набагато більше, а зараз у чоловіка "зіграв" страх, а може і те, що він у своїх батьків один син ( його мама,напевне, хотіла принаймі ще й донечку, але завжди був батько-мій свекор, а він завжди казав-єдиний, неповторний, ніяких братиків і сестричок....я все це знаю зі слів свого чоловіка), можливо проблема у цих рядочках, родом з дитинства.
Батькам мого чоловіка я дуже вдячна, що виховали свого сина зовсім не егоїстом, а навпаки, за свою сім"ю готовий загризти будь-кого, ну і повага до соєї дружини, сім"ї- колосальна.
Єдине, що мене зараз тривожить, таке рішення повинно бути спільним, а поки-що це тільки моє.

[natalia220]

PASHURKA, не все зразу, може він дійсно боїться? чоловіки такі боягузи :) . Мій тоже нив що зарано, що синуля ще маленький, а тепер тішиться і не може дочекатись хто ж в нас буде. З часом все налагодиться :) !

[PASHURKA]

natalia220, я дуже на це сподіваюсь, і навіть, можливо, десь на рівні підсвідомості, й знаю, що ми зі всім справимось

[Lady in ReD]

В мене знайома була в под1бн1й ситуац11, в тому розум1нн1 що у чолов1ка зарплата середненька + до того всьо майже пост1йно на робот1 крутися щоб б1льше п1дробити бо т1льки квартиру вкредит взяли, а вона заваг1тн1ла. То просто поставила чолов1ка перед фактом що ваг1тна 1 буде народжувати, зразу внього зв1сно шок був а пот1м не м1г нат1шитися, 1 зараз дуже любить обох сво1х донечок. Так що все буде норм, чолов1ки вони д1йсно трохи боягузи, хоч 1 кажуть що вони сильна стать...))))

[м@рійк@]

PASHURKA (21.3.2010, 11:32) писав:

...Учора була розмова з чоловіком-а що, якщо... його реакція була зовсім не така, яка б хотілась, було багато аргументів: великий кредит на будинок в доларах... ... Не те, що він зовсім не хоче другої дитини, каже, що хоче, але не зараз,а нам вже по 32роки...
Можливо розмова була безпідставною, але щось, чи хтось мені підказує, що всетаки підстава є...

Я думаю, він просто боїться, в хорошому розумінні цього слова. Колись він ще вам подякує. Все буде добре, чомусь я вірю в вашого чоловіка.

[Галюсінька]

Я думаю у вас усе буде гаразд!

Повідомлення відредаговано Галюсінька: 21 березень 2010 - 18:18

[Ангел мрій]

А особисто Ви хочете мати дитину? І в майбутньому замислювались про 2 дитину?

[Наталюська Н]

PASHURKA, тримайтеся, навіть. якщо чоловік буде проти, всеодно рано чи пізно полюбить він другу дитинку, і все буде у вас добре, головне не робити те , про що можна потім пожаліти

[Наталюсик]

Наталюська Н (21.3.2010, 17:31) писав:

PASHURKA, тримайтеся, навіть. якщо чоловік буде проти, всеодно рано чи пізно полюбить він другу дитинку, і все буде у вас добре, головне не робити те , про що можна потім пожаліти

Підтримую, аборт невідворотний, а Вам ж не по 15 років, дасте собі раду!!!!! Як буде зовсім зле, можливо мама зможе Вам допомогти, але думаю потреби не буде. А чоловік може хотів сказатаи, що свідомо планувати не варто, а як дізнається, що так вийшло, то зрадіє?

[Премудрість]

kolcmar (21.3.2010, 12:23) писав:

Якщо дав Бог дитину, дасть і на дитину.

Я теж у це свято вірю.У нас ситуація теж не проста,двоє малих діток плюс третя вагітність,і ситуації з грошима теж бувають різні,але я вірю,що Бог допоможе виростити дітей і дати всім гарну освіту.
Ви молодці і все у вас буде добре,діти-це нагорода від Господа.

[Тальянка]

що робити, лише у Ваших руках, але як психолог можу сказати, коли в сім ї відбувається аборт,навіть якщо чоловік про це не знає, то це підсвідомо впливає на сім ю в цілому і цей вплив є вкрай негативним як на сімейну пару, так і на дитину, яка вже є в сім ї.
а особисто, я думаю, що Ви справитесь, а чоловікові потрібно просто звикнути і теж "перелопатити" все в голові, якщо, звичайно, Ваша інтуїція Вас не підводить.

[Котя]

І я, як психолог :), можу сказати що чекати підходящого часу безглуздо. Людям в таких ситауціях завжди щось заважає. Усі ми прагнемо жити краще, забезпеченіше, як у всім відомій фразі "Жить хорошо, а хорошо жить - еще лучше!" Якщо чекати чогось невизначеного, то точно недочекаєшся. Чи може ви маєте фінансовий план розвитку для сім"ї на найближчі 5 років, по закінченні якого можна буде вагітніти? Коли основний аргумент "не зараз", то вартує запитати "а коли?" Відповідь "потім" дууууже неоднозначна, ажче потім - це може бути і 1 рік, і 5, і 10, а час, все таки, грає не останню роль.
Якщо у вас є бажання мати другу дитину серйозної розмови з чоловіком не уникнути. Наберіться терпіння і спробуйте пояснити все аргументовано. Пам"ятайте, для чоловіка факти і логічні докази важать набагато більше ніж емоції.
А якщо ви вже вагітні, то щиро вас вітаю і бажаю вам з малюком здоров"ячка, а татові терпіння і розуміння!

[Sweet one]

PASHURKA, ,проблеми потрібно вирішувати по мірі їх надходження. Коли справді переконаєтесь, що вагітні,тоді і будете розмовляти з чоловіком. Наразі накручувати себе і його ще немає сенсу. І ті перешкоди,які ви описали,насправді не є перешкодами і чоловік не сказав категоричного "ні". Просто ,якщо він не скаче від радості від звістки,що знову стане батьком, це ще не означає,що схилятиме до аборту. Повірте, серед наших форумчан є дівчатка у куди складнішому становищі і з дітками на руках, і без роботи і без підтримки чоловіка. Не переживайте, все стане на свої місця!

[PASHURKA]

юля77, Котя, Тальянка, Премудрість, Наталюсик, Наталюська Н, Anya-anya, Галюсінька, м@рійк@, Lena02, я Вам усі дякую за підтримку, за поради і свято вірю, що все буде добре. Одне я знаю напевне НІЯКОГО АБОРТУ НЕ БУДЕ, а чоловіки і правда БОЯГУЗИ, через пару днів зроблю тест і тоді буде розмова з чоловіком.
А ще я хотіла запитати дівчат-психологів: можливо ця боязнь у чоловіка ще з дитинства, як я і писала: єдиний, неповторний, ніяких братиків і сестричок...?
Ще раз дякую усім, хто відгукнувся, справді стало легше на душі і прийшла впевненість у правильності свого вибору,

[Котя]

PASHURKA (21.3.2010, 22:33) писав:

А ще я хотіла запитати дівчат-психологів: можливо ця боязнь у чоловіка ще з дитинства, як я і писала: єдиний, неповторний, ніяких братиків і сестричок...?

Можливо. З одного допису важко сказати чи це взагалі "боязнь" і чи взялась вона з дитинства. Та й не розумію чому причина така для вас важлива? Ви маєте наслідок на який можете повпливати ;)