Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Рецензії на флешмобівські книги - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту


  • 90 Сторінок +
  • « Перша
  • 88
  • 89
  • 90
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Рецензії на флешмобівські книги Оцінка: ***** 5 Голосів

#1781

Користувач поза мережею   Jullietta 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 2 031
  • Реєстрація: 12 квітень 10
 

Відправлено 12 грудень 2011 - 22:19

Літературний флешмоб!

В цій темі розміщуємо рецензії на прочитані книги з літературного флешмобу! А також обговорюємо їх - враження, чому саме ця книга була запропонована і т. д.

Так як тут зібрався цілий рух флешмобівців і всі пишуть рецензії, то вирішила зібрати корисні поради щодо їх написання. Сподіваюсь стануть у нагоді всім))

Рецензія (від лат. Recensio «розгляд») - відгук, розбір і оцінка нового художнього, наукового або науково-популярного твору; жанр критики, літературної, газетно-журнальної публікації.

Спойлер


КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

Спойлер


Деякі питання, які вам допоможуть в роботі над відгуком (план рецензії):
Спойлер


Ось так)) Це звісно зібрано з різних джерел і не є для професіоналів. Але думаю для себе вчитися гарно висловлювати свої думки теж не завадить))
My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 10
  • Back To Top

#1782

Користувач поза мережею   Jullietta 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 2 031
  • Реєстрація: 12 квітень 10
 

Відправлено 02 січень 2013 - 11:06

Учасники флешмобу 2013:
Спойлер


Учасники флешмобу 2014:
Спойлер


БОНУС!!! (2014)
Спойлер



Учасники флешмобу 2015:

Спойлер



БОНУС 2015
Спойлер



Учасники флешмобу 2016 року

Спойлер



БОНУС 2016
Спойлер

Повідомлення відредаговано Санджана: 29 січень 2017 - 09:34

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 12
  • Back To Top

#1783

Користувач поза мережею   Roza Marena 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 335
  • Реєстрація: 24 вересень 10
 

Відправлено 20 січень 2015 - 13:14

Jullietta минулого року наголошувала, і я цього року, як куратор теми, знову хочу наголосити: дуже прошу рецензентів не займатися переповіданням сюжету прочитаної книги, максимум пару речень для загального окреслення тематики і настрою книги. Детальних описів сюжету в інтернеті є повно, кого зацікавить - той почитає, а вас прошу розповідати про свої враження, відчуття, емоції, ваше бачення і сприйняття прочитаного. Саме такі рецензії складають найбільший інтерес :)
Давайте будемо вчитися писати красиво у тих, чиї твори ми читаємо
:11_1_211v:

Повідомлення відредаговано Roza Marena: 08 квітень 2015 - 18:06

My Signature
Зображення

Long Live Rock ’n’ Roll!
  • 11
  • Back To Top

#1784

Користувач поза мережею   Санджана 

 
  • Фахівець
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Модератори
  • Повідомлень: 1 240
  • Реєстрація: 28 жовтень 13
 

Відправлено 23 грудень 2016 - 18:54

Учасники флешмобу 2017р:)

Спойлер


Отже, список бонусів від Roza Marena на 2017р

Спойлер

Повідомлення відредаговано Санджана: Вчора, 17:37

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top


  • 90 Сторінок +
  • « Перша
  • 88
  • 89
  • 90
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Інші відповіді в цій темі

#1785

Користувач поза мережею   Oksano4ka23 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 666
  • Реєстрація: 25 жовтень 13
 

Відправлено 17 березень 2017 - 19:57

В. Лис «Камінь посеред саду» (НІКА)

Доволі неоднозначною видалась мені ця книга. Стиль написання зовсім не мій.
Почалось усе як детектив. Свою історію розповідає сам герой. У його житті постійні невдачі, і відчуває він себе нікчемною людиною. Постійно «копається» у собі, думає згадує, аналізує, взагалі дивно себе веде. Книга-суцільні внутрішні переживання.
Я заплуталась у жінках Андрія, не зрозуміла, кого любив, кого ні? З ким був, а з ким ні?
Взагалі все якось так розмито, що не відразу здогадаєшся, де реальність, а де уява. Наприклад чи реальним був Яромир? Для чого автор ввів його в історію? І, що трапилось далі?
Кінець теж розмитий і незрозумілий.

Моя оцінка: :give_heart: :give_heart: :give_heart:
My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 9
  • Back To Top

#1786

Користувач поза мережею   Лялічка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новинарі
  • Повідомлень: 1 596
  • Реєстрація: 01 травень 11
 

Відправлено 24 березень 2017 - 12:05

.Талан "Яга" Ксенія Ц флешмоб 2017
Коли читали не покидало відчуття,що автор намагався скопіювати стиль в Люко Дашвар, але не дотягнув.Таке враження,що книга більш підходить для підлітків. Під час читання все не покидало відчуття награності,хотілось закрити і сказати "не вірю, не правдоподібно".Оцінка :give_heart: :give_heart: :give_heart:
10Борошняні немовлята Енн Файн Маду флешмоб 2017.
О дуже цікавий твір, легко читається,коротенький, з описами життя "тяжких"підлітків. Класу якийсь складається переважно з двієчників дали завдання- три тижні доглядати за "борошяниними немовлятами"як справжніми дітьми. І вони багато чого для себе відкрили нового,чого і не всі дорослі знають. Під час прочитання виникала думка,що всім сімейним парам,які хочуть завести дітей варто провести такий експеримент, тоді хоч трішки зявиться розуміння як же ж воно ростити дитину,і дасть можливість оцінити власні сили.
Оцінка :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:

Макс Фрай "Большая телега" Лукава Кішка флешмоб 2016
Як завжди в захваті від книг Макса Фрая, легка мова, цікаво написано, досить фантастично,але ж так хочеться вірити в такі історії. Дана книга це збірка історій про невеличкі міста і містечка Європи. Дуже цікаво. Оцінка :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:
My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 9
  • Back To Top

#1787

Користувач поза мережею   Saulė 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 016
  • Реєстрація: 04 серпень 12
 

Відправлено 24 березень 2017 - 16:58

Анджей Сапковський "Вежа блазнів" (❤❤❤)

Химерний, фентезійний, історичний, іронічний, пригодницький, богословський, детективний і любовний роман. Водночас.
Починається твір з еротичної сцени і перетворюється у постійну втечу головного героя, яка триває понад 700 сторінок першого тому саги-трилогії. Утікає Рейневан від майже усіх: розгнівних родичів чоловіка звабленої ним жінки, найманців, лицарів-раубріттерів (розбійників), клерикалів, інквізиції і членів таємного ордену людей в чорному. Втікає не сам — до нього долучаються колоритні персонажі: цинік і шельма Шарлей та дивак із потойбічним духом всередині Самсон. Дорогою вони зустрічають багато (а часом і забагато) різних людей, запам’ятати яких читачеві (мені, принаймні) несила, але які гарно ілюструють колорит Шльонська (Сілезії) початку 15-го століття.

Історична подія, навколо якої крутиться все інше, — гуситська війна. І так оте протистояння мені нагадує сучасні подібні проблеми, що воістину: немає нічого нового під сонцем. Реформи так само, як і тоді, викликають супротив лише тому, що до старого вже всі звикли, то чого рипатися? Ті, кого цими реформами прагнуть позбавити привілеїв, роблять усе можливе, щоб втримати владу й гроші, навіть якщо за це інші мають заплатити кров’ю. Мудрагелі, які бачать більше й далі за основну масу народу, здатні лише мудрагельствувати, але не хочуть діяти — впадло. Винахідники того, що може змінити світ (і таки змінює його, як бачимо через кілька століть), безпомічно бігають зі своїми ноу-хау, шукаючи "спонсорів" — ідеї без вкладання у них грошей нічого не варті. Жорстокість породжує таку ж жорстокість, а правда — на боці сильного. І коли супротивники відмовляються чути те, що мають сказати одне одному, починають говорити гармати (цебто самостріли, гізарми, мечі, арбалети, списи і чим тоді ще билися).

Автор не гребує ані міцним слівцем (типовим матюком), ані мудрою латиною (у книзі понад 500 приміток, викликаних здебільшого використанням мертвої мови). Християнські догми переплітаються з язичництвом, медицина — з магією, серйозне — з комічним, пафосне — з низьким. Насиченість іменами, цитатами, довгими латинськими назвами книг і трактатів уповільнює читання (два тижні на книгу — то мій своєрідний антирекорд), але разом із тим змушує не бігти галопом за сюжетними перипетіями, а пригальмовувати, приглядатися і бачити щось більше за фентезі і пригоди.
І про переклад українською: це було прекрасно — читати такий гарний текст такою гарною мовою. А ще — цитувати й цитувати...

Оцінка: Зображення Зображення Зображення Зображення Зображення

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 9
  • Back To Top

#1788

Користувач поза мережею   Saulė 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 016
  • Реєстрація: 04 серпень 12
 

Відправлено 17 квітень 2017 - 15:34

Сергій Лойко "Аеропорт" (КсеніяЦ)

До читання цієї книги готувалася морально. І довго. Бо тоді, коли всі її читали, відчувала, що сил, аби знову пережити ті жахи, не вистачить. А потім прочитала "Сектор V" Діани Макарової, й "Аеропорт" знову довелося відкласти, щоб не зробити собі надто боляче (хто ж таке свідомо допускатиме?).
Проте боляче все одно було. Аж двічі. По-перше, від війни, яку вперто називають АТО, від смерті, яка досі, вже третій рік поспіль, посередництвом куль, мін та снярядів, випущених зі зброї ворога, косить найкращих, від того, що нічого — нічогісінько! — за ці три роки не змінилося й кінця-краю війні не видно. А по-друге, боляче було від того, що насправді книга — не про кіборгів, а про самого автора, який не зовсім вдало замаскувався під виглядом головного героя роману, американського фотографа російського походження Олексія Молчанова.
Винен у цьому, звісно, не автор. Винна я як читачка, котра, схоже, не спромоглася роздивитися того, що мала б побачити. Точніше, героїзм, патріотизм і прагнення до справедливості я теж завважила, не сумнівайтеся. Але помітила і брехню, яку чомусь мала сприйняти за благородство (коли Молчанов бреше в очі пораненому Степанові, що не спав із його дружиною; коли бреше своїй дружині), і самозамилування героя (коли він у стилі голлівудських бойовиків утікає з чеченського полону, перебивши при цьому всіх зустрічних; коли кидає фотоапаркт і бере до рук автомат; коли одним із небагатьох лишається живим), і якийсь примітивний страх не сказати Б, сказавши А (війна російсько-українська, Київ, Майдан — все нормально, і тут раптом з’являється Краснокам’янський аеропорт замість Донецького, Солегорськ замість Слов’янська, АЄД замість РФ і щось зовсім невимовне й плутано-замасковане замість Путіна та Ко).
Не могла я однаково емоційно сприйняти, скажімо, смерть чергового захисника аеропорту і розповідь про шалений секс американського фотографа з ледь знайомою українською дівчиною. Ще одну смерть — й розповідь про риболовлю у Фінляндії. Ще одну загибель кіборга — й спогади про героїчну молодість красеня-фотографа, його шалені перемоги над алкоголем та жінками тощо. Ні-ні, я не ханжа, я знаю, що десь — війна, а десь — любов і навіть танці-шманці, проте якщо я читаю про Аеропорт, то, дідько, що мені за діло до того любовного трикутника (ба навіть чотирикутника) у стилі дамських романів, де всі всіх люблять, розуміють і прощають? Таке враження, що задля того, аби охопити якомога ширшу аудиторію, автор постарався об’єднати воєнно-історичний роман із любовним. Могло б вийти, звісно, добре. Але вийшло сопливо, а тому кепсько...
Втім, роман прочитався легко. Бо не документальний, хоч і на основі реальних подій. Проте які з описаних речей реальні, а які — вигадані, зрозуміти важко. Окрім, хіба, того, про що розказують авторські фото. Тут камера не бреше — не вміє.

Оцінка: Зображення Зображення Зображення

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 8
  • Back To Top

#1789

Користувач поза мережею   Чорнобрива 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 100
  • Реєстрація: 30 квітень 12
 

Відправлено 02 травень 2017 - 20:33

Діна Рубініна "Синдром Петрушки" (Saulė)

Що ви знаєте про лялькарів? Крім того, що у Львові є ляльковий театр? Скільки із вас були там на виставі? Я, правду кажучи, ніколи не була. Але ця книга… Перенесла мене у світ спражнього лялькаря. Він точно не такий, яким ви собі його уявляєте. У нього дар. Він не пристосуванець, не шанувальник легкої наживи, а справжній Бог у світі ляльок. Мертвих ляльок, і живих, і напівмертвих чи напівживих? Душа є тільки в людини? Що коли її в ляльку поселити? А якщо душу ляльки в тіло людини? Люди, ляльки, магія і прокльони, дар від бога, психлікарня в Ізраїлі, вогненні кучері жінок з корчмарем, самогубство у Львові, тітка в Сахаліні, кохання з пелюшок, генетичне захворювання… Все переплене, тісно пов’язане, неймовірно впливає на читача. Це не та книга, яку читаєш за ніч, а та, якою насолоджується. Пробуєш, кривишся, пробуєш ще (зачепило!), а потім ще трішки і щоденно регулярно порціями, але щоб не переборщити з добрим, не сп’яніти завчасно, останні краплі – останні сторінки - і ейфорія!
:give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:

Нагороди:

переглянути всі
  • 7
  • Back To Top

#1790

Користувач поза мережею   Little Happiness 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 408
  • Реєстрація: 22 червень 14
 

Відправлено 04 травень 2017 - 13:38

К. Б. Клайн "Сирітський потяг" (КсеніяЦ)

Я часто свідомо уникаю таких книг. Не з моєю то сентиментальність таке читати. Але! Ні краплі я не пожаліла, що її прочитала. Це стало зрозумілим для мене ще з перших перегорнутих сторінок :)
Варто прочитати цей твір для того, щоб навчитися краще розуміти людей, старатися розгледіти те, що дуже часто ховається за захисним панцирем. Для того, щоб навчитися співчувати, співпереживати, допомагати. Для того, щоб бути вдячним. Кому? Батькам, родині, Богу, долі, труднощам... За те, що ми маємо. За те, ким ми є і ким можемо стати у майбутньому.

Дві жінки, дві долі, дві історії. Різниця у віці довжиною більше 70-ти років! Але що ж їх об"єднує? Що допоможе абсолютно різним людям стати рідними і знайти те, що насправді є важливим для кожного з нас?
Обов"язково прочитайте і знайдете відповіді на усі запитання. Може, навіть більше, чим Ви думаєте... Однозначно раджу!
Оцінка - :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:

КсеніяЦ, дякую тобі за рекомендацію і за книгу!)) :give_heart:


Цитата:
Спойлер

Повідомлення відредаговано Little Happiness: 04 травень 2017 - 13:41

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 9
  • Back To Top

#1791

Користувач поза мережею   Санджана 

 
  • Фахівець
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Модератори
  • Повідомлень: 1 240
  • Реєстрація: 28 жовтень 13
 

Відправлено 18 травень 2017 - 08:41

"Бот" Макса Кідрука від КсеніяЦ


Прочитала цей роман досить швидко. Але він більше мені на детектив схожий). Прочитала швидко. Не сподобалося оте описування програм(хакерських) чи літаків ітому подібне. Прямолінійно написано всрався так всрався прямим текстом) є жорстокі моменти також описані детально.
Але мені сподобалося бо до кінця незнала чим закінчиться хоча в деяких моментах здогадувалася.Для людей із ніжною психікою не радила б))
:give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:
My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 4
  • Back To Top

#1792

Користувач поза мережею   Saulė 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 016
  • Реєстрація: 04 серпень 12
 

Відправлено 21 травень 2017 - 14:04

Стефан Брейс «Творець янголів» (юля+рома)

Ані жорстока тема роману, ані глибокий філософський сенс у всьому, що відбувається в романі, ані суперечки головного героя (і, відповідно, читача) з Богом не завадять мені вважати книгу однією з кращих, прочитаних у цьому році. Така сміливість у порушенні табуйованої досі у суспільстві теми клонування людини, у змалюванні того болю, бруду, людської ненависті, які супроводжують науковий (щоб не сказати голосніше — еволюційний) поступ людства, у відсуненні на другий план звичних нам моральних, етичних та релігійних підвалин суспільства багато чого варті. Ну, як мінімум — мого щирого захоплення.
Книга, ще раз повторюся, важка. Хто читав "Анатома" Федеріко Андахазі чи "Джмелиний мед" Торгні Ліндгрен й оцінив їхню відразливість, яка межує із захопленням, мене зрозуміють. Тим же, хто не поділяє прихильності до згаданих книг, братися за "Творця янголів" не раджу. Так само, як і тим, для кого пізнання Бога обмежується релігійними догмами, бо ж автор ставить під сумнів і Біблію, і релігію, і (що найстрашніше для віруючих) любов Бога до своїх творінь загалом та до сина Ісуса зокрема.
Головний герой, учений-генетик, вирішив позмагатися з Богом, якого, упевнений, сотворили люди, яких сотворив він (отаке замкнуте коло), і... створити людину за своїм "образом і подобою", тобто клонувати себе самого. Оскільки офіційна наука — дама дуууууже повільна і неповоротка, то Віктор Хоппе починає працювати над дослідженнями самостійно. Синдром Аспергера йому в цьому дуже допомагає, відлюдькуватість та соціопатичність — також, а спогади про зраду найрідніших людей додають тієї злості, яку спочатку можна було назвати здоровою рушійною силою розвитку (як це часто буває з сильними емоціями), якби не біль зламаної особистості, котрий дуже сильно позначився на тих, хто опинився поруч із генієм.
Книга ставить неймовірно багато запитань. Хто відповідає за своє творіння? Той, хто його створив? Тоді чому Бог не несе відповідальності за все, що діється з людьми? Або чому не карає тих, хто має відповідати за створене ними, — зокрема батьків, коли вони не виконують свого призначення? І чому не всі батьки піклуються про свої творіння належним чином, покидаючи дітей напризволяще? Чи може людина змагатися з Богом? Чи може людина бути Богом? Чим вимірюється геніальність людини: змогою прислужитися людству чи йти проти нього для його ж блага? А що таке благо? Чи є чітка межа між ним (цебто добром) і злом? А якщо немає, чому ж ми розділяємо ці поняття?.. Про любов узагалі мовчу, бо щодо розкриття в романі цієї площини людського існування навіть питання сформулювати важко. Та чи й треба? Адже відповідей все одно немає...
Спойлер


Дуже дякую за рекомендацію! Оцінка: Зображення Зображення Зображення Зображення Зображення
My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 8
  • Back To Top

#1793

Користувач поза мережею   Чорнобрива 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 100
  • Реєстрація: 30 квітень 12
 

Відправлено 08 червень 2017 - 16:00

Ендрю Ходжес "Гра в імітацію" (Толянка)

Чи знайоме вам ім’я Алана Тюринга? Мабуть, що ні. Але саме завдяки цій людині друга світова закінчилась так, як нам відомо, хоча хід історії міг бути зовсім іншим. Що зробив цей чоловік для війни? Ні він не політик, і не полководець, а вчений, що зумів знайти шлях розшифрування німецької Енігми, чим змінив хід війни.
Але це не все. Алан не народився бути дешифрувальником. Він математик, філософ, людина в пошуку, яка намагалась знайти відповіді там, де інші й не намагались. Поєднати непоєднуване. Як от математику і філософію, математику і хімію, математику і біологію.
Це в його голові зародилась ідея розумної машини і він марив її створенням, машини, яка виконуватиме безліч операцій, вирішуватиме складні задачі. Деякі з таких машин він конструював, для деяких був лише теоретиком, де механічну частину виконували інші люди, і не завжди за його задумом.
Великий розум жив у маленькому хлопчику, якому важко було спілкуватись з людьми, дотримуватись правил школи, а не логіці речей. Школи вчили бути членами суспільства, а не тими, хто виділявся, носив костюм не так, забував за манери…
Знаєте чому ми про нього не чули? Тому, що він завжди був №2. Він завжди вважав, що істина і так переможе, а перемагали ті,хто вмів гарно говорити і гарно обіцяти, але не робити. Славу і визнання отримували ті, хто її бажав, і ніколи не Алан.
А ще Алан був геєм. Він це не приховував, але через це його також не любили, остерігались. Неконтрольований суб’єкт з геніальними ідеями і аморальною поведінкою.
Чому «Гра в імітацію»? Тому, що його життя було таким. Навчання, дослідження, пізнання, теорії… Але не було любові, підтримки, рідко було розуміння друзів, але особистого щастя не було. Вічний самітник, який бореться за втілення своїх ідей.
Це не легка книга, яку читаєш ввечері перед сном. Багато документальних фактів і подій, математичних теорій, які розписані на сотні сторінок. Але це та книга, коли ти гордишся тим, що її прочитала, заглянула в життя генія, ті уривки спогадів, що збереглись його матір’ю, друзями, колегами.
На душі залишився осадок. Вбили чи самогубство? Цього не дізнається ніхто.

Нагороди:

переглянути всі
  • 6
  • Back To Top

#1794

Користувач поза мережею   Чорнобрива 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 100
  • Реєстрація: 30 квітень 12
 

Відправлено 13 червень 2017 - 17:32

Іен Мак’юен "Субота" (romoksana)

Не знаю як ви, а я страшенно люблю суботу! Безліч планів і попереду ще один вихідний! Книга про те як пройшла субота в нейрохірурга Генрі Пероуна. Один день однієї людини. «Уліс» надихнув? Але як я не зрозуміла «Уліс» і кожному, хто героїчно дочитав його, я б вручила грошову нагороду (я до цих людей не належу, хоч пробувала), так мене і не вразила «Субота». Анотація обіцяла захоплюючий сюжет: до нейрохірурга в дім потрапляє злочинець, що змінює все. Я декілька разів знудилась, поки таки добралась до бажаної кульмінації. І що? Трішки напруження, і безглуздий кінець. Про великодушність лікаря було огидно читати. Ледь всіх рідних не вбив, а лікар біжить сам рятувати йому життя? Думає як виправдати злочинця? Спочатку занудство, а потім розчарування.
:give_heart: :give_heart:

Нагороди:

переглянути всі
  • 5
  • Back To Top

#1795

Користувач поза мережею   Bossy 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новинарі
  • Повідомлень: 1 912
  • Реєстрація: 13 грудень 11
 

Відправлено 24 червень 2017 - 11:08

Прочитала з свого флешмобівського списку досить багато книжок, але чомусь написання рецензій відкладала на потім. Зараз по-порядку, що згадаю, розповім і вам про свої враження.
Д. Еггерс "Сфера" Толянка
Розпочну з того, що книга в моєму улюбленому жанрі - фантастика. Сфера - це технологічна організація, де мріють працювати всі без винятку, яка дбає про своїх працівників і про все, що довкола них відбувається. Мета цієї організації об"єднати чи прив"язати всі соціальні сторінки, електронні пошти і взагалі всі дані однієї людини в єдину систему, для зручності користування. Але, не все так гладко,як видається на перший погляд.
Компанія по-трохи підключає новачків до нових чатів, розсилок, до інтернет спілкування, допоки стіл однієї з новачків Мей не обростає 4-5 моніторами. На всі повідомлення, які вистрибують в кожному з моніторів потрібно відповідати якнайшвидше, чи навіть негайно. Вона докладає максимум зусиль, щоб бути в топі рейтингу серед працівників компанії. Все доходить до того, що Мей зголошується на експеримент, на цілодобову онлайн трансляцію власного життя.
В мене на її місці голова вибухнула б) Стільки всього є і в нашому віртуальному житті, і ми так само, як і головна героїня не помічаємо, як всесвітня павутина м"яко оповиває нас своїми тенетами, з яких стає все важче і важче виплутатись. :give_heart: :give_heart: :give_heart:


К.Торбен "Ліндберґ. Історія неймовірних пригод Мишеняти-летуна" Юріко
Книжка просто неймовірна! Все, починаючи з ілюстрацій, персонажів, перекладу і закінчуючи самим сюжетом просто захоплює. Сподобається як діткам, так і дорослим. Ми перечитували історію Мишеняти і самі вигадували нову історію по зображеннях в книзі. Цього року на Книжковому арсеналі презентували нову книгу цього ж автора "Армстронг. Неймовірні пригоди Мишеняти, яке літало на місяць". Є в нашому з донями списку для прочитання. :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:


Люсі Монтгомері "Енн з Зелених дахів" Oksano4ka23
Колись на одному з вітчизняних дитячих телеканалів транслювали мультфільм за романом Люсі М.Монтгомері "Анна з Зелених дахів", хоча мої дітки жодної уваги на нього не звертали, я переглянула всі серії)) І так мені припала до душі ця маленька руда дівчинка, тож я без вагань взялася за читання. Я вболівала за неї, як за реальну людину,а не як за вигаданий персонаж. Я спостерігала як Анна зростає, вчиться, заводить нових друзів, дбає про своїх близьких, потрапляє у кумедні ситуації і те, як вона шукає свій шлях в житті.
Про дівчинку Анну, а згодом юну пані і жінку, є ціла серія книг. Дві з яких уже прочитані. :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:

Е.Шмітт "Оскар і рожева пані" ((НІКА))
Це третя книга в цьогорічному флешмобі, в якій головний герой бореться за життя чи доживає його всупереч хворобі. З назви зрозуміло, що мова піде про хлопчика і рожеву пані. У 10 річного Оскара рак і він розповідає нам, як йому живеться в лікарні і про одну найдорожчу для нього доглядальницю Бабусю Розу.
Незважаючи на досить серйозну тему, роман написаний в досить легкій і веселій манері. Хлопчик в своїх листах до Бога пише про свої останні дні, а для нього один день прирівнюється 10 рокам, про своє перше кохання, про своїх друзів і про життя. Роман став досить відомим, коли шукала книгу в просторах інтернету знайшла оголошення про постановки цього роману, де Ірма Вітовська грала роль Бабусі Рози. :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:

С.Кінг "Долорес Клейборн" Чорнобрива
В мене з творчістю Кінга зразу все налагодилося. Сподобалося все прочитане, а це більше 10 книг, щось менше щось більше, але жодної, яка б не пішла. Містичного в цій книзі досить мало, страшилок теж небагато. Долорес звинувачують у вбивстві її господарки, якого вона не здійсняла. Натомість вона зізнається слідчим у вбивстві власного чоловіка.
Долорес в книзі виступає в різних ролях і як мама, і як дружина, подруга, служниця і на сам кінець чесна проста жінка.
Мабуть кожного з нас дістає начальство, але так як Вєра діставала Долорес, напевно не кожен витримає. І попри це служниця і господарка були подругами.
У неї з чоловіком було троє дітей, на що б ви пішли задля власних дітей? Чим змогли би пожертвувати? Чи пішли б на вбивство?
Запитань досить багато. Як їх вирішувала Долорес ви зможете прочитати в книзі. :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:

Д. Корній "По той бік світла" Санджана
Хоч я обрала 3 рівень, а це 15 книг, мій список перейшов за 20. Серія книг(їх є 4) про Зворотній бік - це історія життя спочатку простої дівчинки Мальви. Мальва донька чорного бога Стрибога і смертної Верхи потрапляє в світ безсмертних. Де вона стоїть на роздоріжжі, їй потрібно обрати на чий бік вона перейде на бік чорних чи білих.
Деколи буває, що в трилогії однієї з частин (зазвичай це друга) може взагалі і не бути, ти нічого від того не втрачаєш. Тут навпаки, одна книга доповнювала собою іншу, характери героїв, їхні життєві перипетії, розкривала і пояснювала вчинки і дії героїв в певний час. В 3 та 4 книгах на форзаці є генеалогічне дерево,де є всі персонажі, це настільки зручно і незвично. Так ми дізнаємося, що у великої праматері Земун та прабатька Сварога було 6 дітей: Хаос, Чорнобог, Білобог, Перун, Велес та Ягілка, які в свою чергу теж мали по 4-6 дітей ,а ті своїх дітей і т.д. І не хвилюйтесь, що ви заплутаєтесь в цих родинних зв"язках, оповідь ведеться настільки доступно і зрозуміло, що це вам навряд чи вдасться.
:give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart: :give_heart:
My Signature
Спойлер

Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 6
  • Back To Top

Поділитися темою:




  • 90 Сторінок +
  • « Перша
  • 88
  • 89
  • 90
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Куратор теми

  1. Roza Marena 

Реклама

Останні теми


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

Дзига світлина
Щаслива Зірка світлина
Ryzyk світлина

Ryzyk  Завтра день батька . Вітати будете татів?

17 чер 2017 19:29

Санджана світлина

Санджана  Малеча з Днем народження!! 10 рочків це багато))

16 чер 2017 09:06

Показати коментарі (2)

Алетейя світлина
❤❤❤ світлина

❤❤❤  А все залежить від людських зіниць - в широких відіб'ється вся епоха, у звужених - збіговисько дрібниць. © Ліна Костенко

08 чер 2017 22:14

ღ°Фрея°ღ світлина

ღ°Фрея°ღ  Не забувайте мріяти щодня. Не забувайте усміхатись горю. Усміхнені вуста — це та броня, Яку не зломить навіть ваша доля. © Ліна Костенко

06 чер 2017 11:51

ulaska світлина

ulaska  Після закриття російських соцмереж я зрозуміла, що найкраща "соцмережа" це "Малеча"))

29 тра 2017 04:28

Показати коментарі (5)

burishina світлина
Nesarokko світлина

Nesarokko  Дитина — гість у твоєму домі: нагодуй, вивчи і відпусти. Мудрість індіанців

24 тра 2017 12:47

Показати коментарі (1)

Всі зміни →

Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків


birthday Іменинники ( 28 червень 17 )

  • З днем народження
    OksanaDanilla 
    - Вік: 35
  • З днем народження
    kolybeljka 
    - Вік: 33

Перекладач онлайн