Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Чоловік після АТО - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту


Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Чоловік після АТО Оцінка: -----

#1

Користувач поза мережею   bilyano4ka 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 64
  • Реєстрація: 21 вересень 10
 

Відправлено 12 червень 2016 - 00:02

Дуже хочеться вилити душу, але немає кому. Хотілося б почути вашу думку про мою проблему.
Одружені ми четвертий рік. Як і у всіх, спочатку все було чудово. Подруги заздрили, що в мене такий надійний чоловік. Сімя в нього була на першому місці.
Народила другу дитинку і чоловіка забрали в ато. З болем у серці чекала цілий рік, і дочекалася. Але моє щастя тривало недовго. В нього зявилися нові друзі з якими вони багато що пережили. Тепер моя сімя тріщить по швах. Чоловік майже кожного дня ходить з ними на пиво, дозволяє собі приходити в 5 годин ранку. Коли я починаю йому щось говорити псіхує і робить мене у всьому винною. Можна сказати він більше часу проводить з друзями як з нами. В мене почалися проблеми зі здоровям, через нерви, але він на це не звертає уваги. Один дзвінок друга і його нема. Не відчуваю, що йому потрібна я чи діти. Починаю задумуватися про розвод. Дуже тяжко, незнаю як правильно зробити, адже хочеться зберегти сімю, або те що від неї лишилося.
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#2

Користувач поза мережею   Беська 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 53
  • Реєстрація: 10 жовтень 14
 

Відправлено 12 червень 2016 - 09:13

Перегляд повідомленняbilyano4ka сказав:

Дуже хочеться вилити душу, але немає кому. Хотілося б почути вашу думку про мою проблему.


Я вам дуже співчуваю, це тяжкий синдром після війни. Постарайтеся його менше пиляти, але й не проявляйте цілковиту байдужість, не нагружайте проблемами, а навпаки - старайтеся показати маленькі сімейні радості.
Подивіться в інтернеті - є спеціальні програми адаптації для людей, які повернулися з війни. Постарайтеся якось його уди заманити. Це часто волонтерські проекти, вони є в багатьох регіонах.
Бажаю вам повністю повернути чоловіка з війни.

Повідомлення відредаговано Беська: 12 червень 2016 - 09:14

  • 0
  • Back To Top

#3

Користувач поза мережею   Kuripochka 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 399
  • Реєстрація: 15 червень 12
 

Відправлено 12 червень 2016 - 09:26

Справді дуже боляче втрачати коханих...
Раз питаєте погляд на вашу проблему скажу, що думаю. Вам потрібен психолог. Той, який займається реабілітацією військових. Бо ви не спецаліст, і чоловік не механізм, він не може переключитися від пережитого. А ви не знаєте як себе вести з ним нинішнім. Не поспішайте розводитися. Ну особисто я вважаю, що ви переживете цей період його звикання до цивільного життя і все налогадиться. Щиро бажаю вам сил і терпіння!
І ще питання: дітки у вас є? якщо так, то чи змінилося його ставлення до них?
My Signature
Найкраща картина-маленькі оченята, що дивляться в твої очі, найкращий запах ховається у складках дитячої шийки, найкращий звук - сопіння маленького носика поряд))



Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 3
  • Back To Top

#4

Користувач поза мережею   bilyano4ka 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 64
  • Реєстрація: 21 вересень 10
 

Відправлено 12 червень 2016 - 09:46

так, в нас 2 хлопчики. Він їх любить і це видно, але раніше з ними проводив більше часу.
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#5

Користувач поза мережею   lina 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 317
  • Реєстрація: 11 червень 09
 

Відправлено 12 червень 2016 - 12:46

Я вам дуже співчуваю, сама цього теж боюся чоловік ще не повернувся. По знайомих бачу, що процес адаптації в дома близько півроку. Не пиляйте маленькими "частинами дозовано привчайте " його до дому до сім"ї, дівчата правильно пишуть шукайте психолога
  • 0
  • Back To Top

#6

Користувач поза мережею   ulaska 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 261
  • Реєстрація: 18 січень 10
 

Відправлено 12 червень 2016 - 15:57

Мені здається, що у ваших стосунках криза зівпала з поверненням з АТО. Єдине, що можна порадити, то це постаратися все це пережити і перечекати. Підтримайте його, говоріть, що розумієте, що для нього друзі були рік за сім"ю і вони дуже зблизилися, що не маєте нічого проти їх спілкування, але вам його теж не вистачає. Те, по що ви пишете, після ато буває дуууже часто. Повірте, пройде трохи часу і в них ставатиме все менше тем для спілкування. Вам головне залишитися цей час поряд. Дай Бог, все налагодиться. А якщо ні, то тоді вже будете думати, як бути далі. Не "рубайте з плеча", дайте йому час. Він посто відвик від вас, якщо чесно.
Мій їздить туди постійно, правда не на рік а на місяць-два, то всеодно кожного разу оце звикання відбувається...

Повідомлення відредаговано ulaska: 12 червень 2016 - 16:01

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#7

Користувач поза мережею   bilyano4ka 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 64
  • Реєстрація: 21 вересень 10
 

Відправлено 12 червень 2016 - 19:39

так, схожу до психолога, можливо й дійсно допоможе...

так, схожу до психолога, можливо й дійсно допоможе...
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#8

Користувач поза мережею   Кнопо4ка 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 52
  • Реєстрація: 19 квітень 16
 

Відправлено 13 червень 2016 - 09:31

Це питьання дійсно потребує детального підходу, я б радила знайти толкового психолога і старатися десь виїздити на природу з сімєю, щоб він зміг знову привикнути до Вас і до мирного життя, в мене є знайомий, яки був в АТО 3 рази, перший попав в Ілловайський котел, другий теж був на передовій і пережив втрату друзів (їх всіх підірвало в БТР) але йому вдалося вибратися, а третій був а Авдіївці і там його ранило осколком і він був в госпіталі, після цого добув свій термін і дочекався ротації. Після його приходу він теж часто ходив з друзями пив по чорному і неміг усвідомити як це так, там війна іх вбивають а тут концерти святкування і таке інше. Так от коли його родичам набридли його пянки , вони повезли його до бабки щоб та злила віск (3 рази їздили), і після цього Слава Богу він нормально спить ходить до роботи, вже не п'є і менш більш адаптувався, каже що страхи які в нього були стали меншими.
  • 0
  • Back To Top

#9

Користувач поза мережею   bilyano4ka 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 64
  • Реєстрація: 21 вересень 10
 

Відправлено 13 червень 2016 - 15:36

Він вже другий рік вдома, а прмвмкнути ніяк не може. А як я заікнулась за психолога, то сказав що це йому не потрібно.
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#10

Користувач поза мережею   Morganа 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 246
  • Реєстрація: 05 лютий 15
 

Відправлено 13 червень 2016 - 16:09

bilyano4ka, у нас така проблема з братом,тому я теж цікавилася цим питанням(
дізналася що в усіх областях в соціальних службах є центри допомоги бійцям АТО,там є психологи які зможуть допомогти вам,не ведіть чоловіка зразу туди а сходіть самі вони постараються вам допомогти зрозуміти його біль,та те як перевернувся для нього цей світ((
потім якщо все вийде то ви зможете потихеньку вплинути на свого чоловіка і він погодиться з вами туди піти,повірте хороший психолог зможе зацікавити його щоб він походив трішки на тренінги.
Це важкий труд але вартий вашої сімї розумію що вам важко але не опускайте рук!!!
My Signature
Спойлер

Життя - це далеко не яке-небудь майно, яке треба від когось захищати. Це великий дар, який потрібно обов'язково розділити з близькими тобі людьми

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#11

Користувач поза мережею   Morganа 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 246
  • Реєстрація: 05 лютий 15
 

Відправлено 13 червень 2016 - 16:18

пошукайте в свому місті:Міські центри соціальних служб для сімї та молоді або районні,там є спеціалісти і в них є волонтерські групи психологічної допомоги солдатським сімям
ще є Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій
Прихований текст

My Signature
Спойлер

Життя - це далеко не яке-небудь майно, яке треба від когось захищати. Це великий дар, який потрібно обов'язково розділити з близькими тобі людьми

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#12

Користувач поза мережею   bilyano4ka 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 64
  • Реєстрація: 21 вересень 10
 

Відправлено 13 червень 2016 - 21:17

ой, дякую. Маю їхати з дітьми в село, то вже як приїду займуся тим питанням.
My Signature
Зображення
  • 1
  • Back To Top

#13

Користувач поза мережею   Унікалка 

 
  • Перехожий
  • Pіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новачки
  • Повідомлень: 2
  • Реєстрація: 02 грудень 09
 

Відправлено 15 червень 2016 - 10:31

Перегляд повідомленняbilyano4ka (12 червень 2016 - 09:46) писав:

так, в нас 2 хлопчики. Він їх любить і це видно, але раніше з ними проводив більше часу.

Переконана, що у вас все буде добре. Мусить пройти час, тому запасайтесь терпінням. Просто він стільки пережив жаху, який йому не дає спокою, а вам він боїться розказати, бо зрозуміти його біль можуть лише ті, хто це пройшов з ним. В моєї подоуги тато був в Авганістані, повернувся, коли їй було 9 місяців. То її мама розповідала, що він ще 2 роки не міг спокійно спати ночами і вона навіть боялася спати поруч, але минув час і все нормалізувалось, хоча й зараз, коли пройшло багато років, він іноді стає відстороненим, переживає, і всі рідні знають, що в такі дні його варто не зачіпати, а дати побути на самоті. Повірте, багато чоловіків і без АТО з часом стають менше приділяти часу дітям і сімї, лише терпіння і любов їх може втримати і повернути в сімю. Пиляння в цьому впадку лише все зруйнує, просто легше розійтись ніж терпіти, чекати, сподіватись. Але якщо все було добре до того, то є шанс, що коли емоції його трохи нормалізуються, все налагодиться :36_15_51:
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#14

Користувач поза мережею   КРАЇНА УКРАЇНА 

 
  • Початківець
  • PіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Початківці
  • Повідомлень: 21
  • Реєстрація: 21 червень 15
 

Відправлено 15 червень 2016 - 21:22

в собезі існує програма психологічна реабілітація учасників АТО. Можна поїхати в санаторій на 2 тижні навіть з сімєю. Програма включає масажі процедури робота психолога. Після реабілітації люди повертаються совсім інші.Успіху Вам і терпіння.
  • 0
  • Back To Top

#15

Користувач поза мережею   Сонцесяйна 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 501
  • Реєстрація: 30 червень 16
 

Відправлено 09 липень 2016 - 18:32

Чую багато сімей розпадається через АТО. Чоловіки приїжджають інші - чужі. І здавалося б навпаки повинні жінок і дітей ще більше любити і цінувати, адже скільки разом пережили. Але по факту на першому місці бойові друзі, бо як я розумію, разом перемогли смерть, а те скільки сліз пролила дружина, скільки ночей не спала, вибачте, до одного місця.
Мій чоловік "повернувся в сім'ю" після АТО, через півтора року (був у період Ілловайського котла в 2014 році). Тому тільки терпіння і безмежна любов і розуміння знову повертає все на свої місця, хоч і не без втрат.
My Signature
Мені завжди здавалося: сталося, значить, сталося. Яка, до біса, різниця, чому небо в черговий раз звалилося мені на голову? Воно звалилося, отже, треба вистояти. 
Макс Фрай.

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#16

Користувач поза мережею   lina 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 317
  • Реєстрація: 11 червень 09
 

Відправлено 09 липень 2016 - 23:32

Я не знаю як буде після поверенення чоловіка, але навіть по телефону це інша людина. Коли приходить у відпустку все добре любов сюсі-пусі, але я слова поперек сказати не можу стараюсь догоджати йому той час поки в дома. По його словах йому там важко, ніхто не питає мене як мені "легко" самій з двома дітьми, а той командний тон чого вартий.
  • 0
  • Back To Top

#17

Користувач поза мережею   Сонцесяйна 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 501
  • Реєстрація: 30 червень 16
 

Відправлено 03 лютий 2017 - 08:04

Чоловік вже два роки вдома, а ще досі не все зн4ю. Тай знати всього не потрібно. Але такими як колись наші чоловіки вже не будуть

Якби не старались щось змінити, а війна свій слід залишила не тільки на тілі, а й в душі.

Повідомлення відредаговано Сонцесяйна: 03 лютий 2017 - 08:05

My Signature
Мені завжди здавалося: сталося, значить, сталося. Яка, до біса, різниця, чому небо в черговий раз звалилося мені на голову? Воно звалилося, отже, треба вистояти. 
Макс Фрай.

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#18

Користувач поза мережею   fenix 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 87
  • Реєстрація: 17 листопад 09
 

Відправлено 03 лютий 2017 - 10:01

Ми, люди, які особисто не пройшли війни, військових дій і т.д. не можемо повністю зрозуміти, що відчувають військові, які звідти повертаються. Ми не можемо знати, не переживши того самим, що вони відчували там і що відчувають тут, після свого повернення. Тому нам важко знайти підходи і зрозуміти як ми можемо допомогти людям, що повернулись з війни. Як підібрати правильні слова, поведінку і вчинки, які дійсно їм допоможуть.
Тому в таких випадках важлива професійна допомога психологів, якої не потрібно боятись, а навпаки користуватись нею при першій нагоді.
Друга важлива річ, це зрозуміти причини післявоєнних синдромів і те чому військовим важко повернутись до звичного життя в звичному соціумі.
Саме стосовно другого, раджу (всім) подивитись два відео військового репортера Себастіана Юнгера (Sebastian Junger):


На відео можна включити українські субтитри.

P.S. Ще для розуміння корисно Ремарка почитати - "На західному фронті без змін"

Повідомлення відредаговано fenix: 03 лютий 2017 - 10:03

My Signature
Є дві однаково зручні позиції: або вірити усьому, або в усьому сумніватись; і те і інше звільняє від необхідності думати. (А.Пуанкаре)Зображення
  • 0
  • Back To Top

#19

Користувач поза мережею   Wildfire 

 
  • Початківець
  • PіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Початківці
  • Повідомлень: 10
  • Реєстрація: 07 грудень 16
 

Відправлено 20 березень 2017 - 13:38

А ти до мене приходи,
У сни, у мрії, назавжди…

Дивлюся я на цей Фрум і бачу, що чоловіки на ньому не часті гості, а про нас тут, ох скільки розмов. І, що найгірше, ми стоїмо по різні боки "ріки" і бачимо її абсолютно по різному.
Кину кілька слів про поради стосовно "кваліфікованого психолога".
Зрозумійте, дівчаточка, окрім вас самих, не знайдете ви кращого порятунку для свого чоловіка! Не знайдете! Ви його не розумієте? А що ви робите, щоб зрозуміти? А нічого, лише боїтеся і кипите в середині. Я по 30 післявоєнних роках до цих пір кричу у вісні. А ви через місяць після приходу хочете отримати свого коханого, як шовкового козлика. Ні! Не вийде. І психолога він пошле куди подалі, бо те, що там побачив, психологу в кошмарному сні не привидиться. Тільки ви, що народили йому дітей зможете зламати стіну післявоєнного синдрому. А чому чоловік іде геть від вас до друзів? Ви не задумувались, бо ви його не влаштовуєте, як співбесідник. Ні, не про інтелект ідеться, про розуміння, спільне мовчання. Я вас не знаю, але я знаю себе. І, як це важко плакати над хлопцем у із діркою у голові. Ти його не знав, а дивишся… Та знав, тільки призабув.
Ви, дівчата, навіть не пробуєте нас зрозуміти. Я не звинувачую, лише констатую. Ви – не ми, але й не треба рівності, треба спільно мовчати, спільно дивитися в один кут, мовчки слухати і мовчки пити чай. Тримати за обидві руки і дивитись у очі. А ви стрибаєте, кіпішуєте, щось робите недоречне, говорите, говорите, а потім починаєте думати, — чи те я сказала?
Це стосовно синдрому АТО.
Але ціллю цього допису є абсолютно інше. Я розповім, як ви змінюєтесь після гормональних стимуляцій, котрі передують ЕКО.
Це – не стрес. Це страшна гормональна перестройка, що змінює вас у такому широкому форматі, що починаєш потайки думати, — чи це твоя жінка?
Ми мали невдалу спробу довгого протоколу, а потім повторно скинуту вагітність. Навіть не знаю, хто більше переживав?
Пройшло пів року. Деталі стали забуватись, лише образа залишилась на несправедливість. Але, якщо я, як говорять, обійшовся переляком, то дружина отримала збільшення грудей на два розміри, лишні кілограми і такий "тормоз", що із ним можна у космос сміливо летіти.
Так, вона залишилась тією самою (і навіть смачніше готує), але в середині пустка. Холодна пустка. Оболонка, що виконує обов'язки. Чи вийде вона із цієї "мертвої петлі", не знає ніхто.
Вона розповідає, що усе розуміє, розуміє і бачить ненормальність свого стану, але змінитися – вище її можливостей.
Ось вам другий берег ріки, де усе на долоні і нічого не вдієш із тим здобутком.
Я не буду підтримувати дискусію, бо у цьому окопі, кожен воює сам за себе.
  • 6
  • Back To Top

#20

Користувач поза мережею   Irina Makovetska 

 
  • Перехожий
  • Pіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новачки
  • Повідомлень: 2
  • Реєстрація: 02 травень 17
 

Відправлено 02 травень 2017 - 14:55

Тут варто розбиратись в Вашій внутрішній сімейній системі, тобто, що відбувається в Вашій сімї і чому відбулись такі зміни. Я Вам раджу не слухати ніяких порад і піти до нормального спеціаліста, який допоможе розібратись в Ваших проблемах та допоможе врятувати сімю. На своєму досвіді можу сказати, що це справді реально, в мене правда чоловік в АТО не був, але все таки проблеми в нас були серйозні.
  • 0
  • Back To Top

Поділитися темою:




Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Реклама


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

Мурся світлина

Мурся  Люблю пору року "Бабине літо"

19 жов 2017 18:49

Makaronchyk світлина

Makaronchyk  Мама – це синонім слова любов.

16 жов 2017 12:07

Lite світлина

Lite  Доброго вечора, підкажіть якусь інформацію про гінеколога Бісяріна О.Ю.

10 жов 2017 21:47

пані Ольга світлина

пані Ольга  Сьогодні 5 років як я стала вперше МАМОЮ!!!! Мамою накращої в світі для мене донечки!!!! Люблю, тебе моє ясне сонечко!!!!

09 жов 2017 07:48

Показати коментарі (6)

Мама Скарбика світлина
Олянка 55 світлина

Олянка 55  Яке це щастя - бути мамою двох чудових синочків!!!

22 вер 2017 10:00

ivit світлина

ivit  Вітаю дівчаток: Мама Жабка =), Санджана і Алетейя з новими посадами!)))

14 вер 2017 09:44

Показати коментарі (4)

Любомирівка світлина

Любомирівка  Ква-ква-ква три рази новому модератору!!!

13 вер 2017 21:22

Показати коментарі (7)

BysinkaMoya  світлина

BysinkaMoya   Дівчата де лікувати рак 3 тупеню. потрібна опереаці кишечник.Куди їхати, порадьте, які ліки.Дужже прошу

10 вер 2017 17:13

Показати коментарі (3)

Віка-Домініка світлина

Віка-Домініка  Привіт усім а серед вас можливо є консультант по гв. Тому що я вже незнаю куди звертатися(( моя донечка їй рочок відмовилася від її любимої циці і ссе тільки сонна. Шукаю хоч якоїсь поради

07 вер 2017 13:17

Показати коментарі (1)

Всі зміни →

Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків


birthday Іменинники ( 21 жовтень 17 )


Перекладач онлайн