Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Капризи - як подолати - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту

  • 5 Сторінок +
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Капризи - як подолати Трьохрічна дитина весь час ниє Оцінка: -----

#1

Користувач поза мережею   olchik 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 99
  • Реєстрація: 31 жовтень 07
 

Відправлено 05 листопад 2007 - 14:33

Хочу просити допомоги. Моя Іринка-капризулька якось поступово майже перестала нормально говорити, а весь час ниє, плаче, скиглить і влаштовує істерики з будь-якого приводу: хоче пити; хоче на горщик - не хоче зразу; хоче мультик, не той мультик, не дали їй пульт, щоб вона сама включила той мультик; хоче казку - не та книжка, не там сіли читати, вже не хоче читати, хоче щоб читала тільки мама (або варіанти); не пускає мене вийти , наприклад, в туалет... (дико кричить під дверима), коротше - все робимо через плач і скандал. Цікаво, що в садочку такого НЕ відбувається (вихователька з подивом вислухала мої скарги) і переважно так себе поводить Іринка зі мною, мамою.
Ця причина криється в її "особливій" любові до мене? Чи просто дитина скучає за мамою (я працюю)? Чи я не правильно себе поводжу з нею? Намагаюсь спокійно на все реагувати, чемно настояти на своєму, зрозуміти і всяке таке. Але якщо цілий день без перестанку це скиглення - ну просто зриває дах!
Так що ХЕЛП!!! :36_1_33:
My Signature
Зображення


Мій блог Бамбетль
  • 0
  • Back To Top

#2

Користувач поза мережею   aramine 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 90
  • Реєстрація: 21 вересень 07
 

Відправлено 05 листопад 2007 - 15:15

Знакомая ситуация. Думаю, все мамы через такое проходят. В интернете много литературы про кризис двух-трех лет.

Меня, наверное, не одобрят. B) Но я решила проблему до банального просто: кричать можно только в углу.
Только начинался истерический плач :36_1_33: , моментально ставила в угол и полностью игнорировала. Проходила минутка - подходила и начинала расспрашивать понял ли почему там стоит: говорила, что мама не может слышать, если ребенок так кричит; что я, папа и т.д. не кричу; что у меня ушки болят от крика и т.д. И поощряю его хорошее поведение, например, ставлю ему мультик.
Не обязательно ставить в угол, можно придумать наказательный стульчик "для капризных деток", коврик или любую другую вещь. Суть наказания: показать ребенку, что если он себя плохо ведет, он лишается и вашего внимания, и игрушек, и всего самого позитивного. А вот когда хорошо ведет, то он может попросить и родители ему, по возможности, дадут-купят игрушку...

Детям нужно показать, что хорошо, а что плохо; указать границу дозволенного и придерживаться этой границы.
  • 1
  • Back To Top

#3

Користувач поза мережею   Viktoriya 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 668
  • Реєстрація: 05 листопад 07
 

Відправлено 06 листопад 2007 - 19:55

Перегляд повідомленняolchik (5.11.2007, 16:33) писав:

Хочу просити допомоги. Моя Іринка-капризулька якось поступово майже перестала нормально говорити, а весь час ниє, плаче, скиглить і влаштовує істерики з будь-якого приводу...

Вітаю вас з кризою 3-х років :angry:
Що порадити? Будьте послідовною і не називайте донечку "капризулькою", навіть подумки :36_1_2:
My Signature
Здоров'я вам та вашим малюкам!
  • 0
  • Back To Top

#4

Користувач поза мережею   Ася 

 
  • Початківець
  • PіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Початківці
  • Повідомлень: 19
  • Реєстрація: 05 жовтень 07
 

Відправлено 06 листопад 2007 - 21:23

Бажаю Вам терпіння для вирішення цього питання. Адже у дитини зараз починає формуватися особистість :36_1_2: . Ви не помітили як вона себе називає? Якщо на ім’я ("Іра хоче мультик"), то процес тільки почався, а якщо ви чуєте Я ("Я хочу мультик"), то скоро все потроху має владнатися. Але не дозволяйте її "Я", керувати Вами :angry: , бо потім буде ще гірше.
  • 0
  • Back To Top

#5

Користувач поза мережею   Щасливий татусь 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 096
  • Реєстрація: 28 січень 08
 

Відправлено 13 лютий 2008 - 11:10

Перегляд повідомленняaramine (5.11.2007, 15:15) писав:

Знакомая ситуация. Думаю, все мамы через такое проходят. В интернете много литературы про кризис двух-трех лет.

Меня, наверное, не одобрят. B) Но я решила проблему до банального просто: кричать можно только в углу.
Только начинался истерический плач :wacko3: , моментально ставила в угол и полностью игнорировала. Проходила минутка - подходила и начинала расспрашивать понял ли почему там стоит: говорила, что мама не может слышать, если ребенок так кричит; что я, папа и т.д. не кричу; что у меня ушки болят от крика и т.д. И поощряю его хорошее поведение, например, ставлю ему мультик.
Не обязательно ставить в угол, можно придумать наказательный стульчик "для капризных деток", коврик или любую другую вещь. Суть наказания: показать ребенку, что если он себя плохо ведет, он лишается и вашего внимания, и игрушек, и всего самого позитивного. А вот когда хорошо ведет, то он может попросить и родители ему, по возможности, дадут-купят игрушку...

Детям нужно показать, что хорошо, а что плохо; указать границу дозволенного и придерживаться этой границы.



А тепер будь ласка дайте речепт для 11 місячної дитини, а то у мами за цілий день вуха вянуть. від того крику. З татком так дитина не поводиться. Бо татко сказав що нє не можна значить не можна, дитина разок крикнула, а потім покачала головкою, що не можна і всьо добре. 1 хвилину часу, поки щось інше не захоче!
My Signature
Майстер улюблених іграшок :)
  • 0
  • Back To Top

#6

Користувач поза мережею   Татіка 

 
  • Мама трьох принцес
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Vip-модератор
  • Повідомлень: 1 653
  • Реєстрація: 30 січень 08
 

Відправлено 13 лютий 2008 - 11:16

Все, що можна порадити то це мамі та татку бути більш послідовнішими у своїх діях. діти добре бачуть коли батьки не здатні дотримати слова. :wacko3: Найшовши таке слабке місце вони вміло маніпулюють.
Тому бажаю терпіння та трошки жорсткості :wacko3:
My Signature
Відвідувачe, пам'ятай: найкращий модератор - твоя совість!
"...щоб всім було видно, що ця частка глобусу вкрита найкращою в світі країною..."

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#7

Користувач поза мережею   Vailet 

 
  • Початківець
  • PіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Початківці
  • Повідомлень: 18
  • Реєстрація: 15 березень 08
 

Відправлено 17 грудень 2008 - 14:00

aramine
Я з вами повністю згодна! Свою донечку так само намагаюся відучити від капризів (можливо хтось буде засуджувати, так як їй лише півтора роки), але я впевнена в цьому методі. Звісно в куток чи на стільчик не саджаю (вона в нас не посидюча) я посто виводжу її за двері і кажу, що коли вона накапризнічаеться тоді зайде. Вона в кімнату заходить тоді коли вже перлаче і одразу йде до мене обніматись (ніби просить пробачення). Звісно це трішки жорстоко (важко переноситься її плач), але все ж краще ніж коли за копризи на дтину кричать чи б'ють... Багато раз спостерігала за таким методом (крику і побиття) жахлива картина, тому краще спокійно розповісти дитині, ніж піднімати хай який тоді маля буде копіювати...
My Signature
Зображення

Зображення
  • 0
  • Back To Top

#8

Користувач поза мережею   Сеструлька 

 
  • Дока
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 2 737
  • Реєстрація: 01 березень 08
 

  Відправлено 06 березень 2009 - 16:51

Предлагаю обсудить статью на заданную тему:
Текст, що розкривається
УПРАВЛЕНИЕ ГНЕВОМ
Кто из нас не был свидетелем, а зачастую и участником сцены, когда малыш в ответ на слово "нельзя" разражался бурной истерикой? Зрелище, скажем прямо, не из приятных. Рано или поздно с этой проблемой сталкивается подавляющее большинство родителей. Как грамотно противостоять натискам маленького тирана и научить его адекватно реагировать на слово "нет", лучше узнать у специалиста. Перед вами глава из готовящейся к публикации книги психотерапевта, консультанта по вопросам психологии семьи Мадлены Санчук-Розенблюм. Нина, мама 2-летнего Игоря, встретила меня потоком жалоб. Вместо знакомства она требовала немедленного заключения эксперта по поводу припадков ее сына, настаивала, чтобы я незамедлительно поставила малышу диагноз и тут же выписала магическое лекарство. "Это сначала происходило только дома, а теперь и на улице, в магазине, в парке. Стоит мне сказать "нет" или "нельзя", как Игорек закатывает страшную истерику: падает на пол, стучит ногами, кричит, бьется головой о стены, об пол, об асфальт! Если б вы видели, как это страшно! Игорек ужасно страдает! Что это за припадки? Судороги? Или эпилепсия?" На мой вопрос, как она ведет себя во время этих "припадков", Нина поделилась всем арсеналом средств, которые пускала в ход. Надо отдать ей должное - Нина оказалась деятельной и упорной матерью. Сначала требовала прекратить истерики. Когда это не помогло, стала повышать голос и стыдить Игоря. Пару раз шлепнула. Никакого эффекта, состояние ребенка ухудшалось. Она брала его на руки, ласкала, утешала - ухудшение только прогрессировало. Истерики становились все более продолжительными и пугающими. Муж начал упрекать Нину в том, что она довела ребенка до припадков. Жизнь превратилась в ад. Правда, родители научились предупреждать конфликты, услужливо угадывая все прихоти Игорька. "Дома еще куда ни шло, удается сгладить ситуацию, а вот на улице или в магазине он просто неуправляем". Я уверила Нину, что скандалы, которые закатывает ее сын, - нормальная стадия роста. Младенец кричит - и мы даем ему есть. Превербальный ребенок (то есть малыш, который еще не начал говорить) также выражает свои потребности криком. Чем старше становится ребенок, тем богаче его эмоциональный мир, тем больше у него интереса к окружающему. Его потребности растут не по дням, а по часам. Как выразить желания, которые представляются ему насущными, а исполнение которых - делом первостепеннейшей важности? Его опыт подсказывает, что нужно пользоваться испытанным оружием - криком, причем требовать нужно очень твердо, плакать очень горько, кричать очень долго - и это непременно принесет желаемые плоды. Представьте себе: если вы в течение двадцати минут будете громко скандалить со своим начальником, тогда он наверняка поднимет зарплату с двух долларов в час до ста за тот же час работы. Скорее всего, вы воспользуетесь этой уникальной возможностью. Чем же отличается от вас ваш ребенок? Он молодец, научился выживать в мире взрослых и манипулировать ими. Первая задача - прививать ребенку с младенчества концепцию "отложенного удовольствия". Голодный ребенок не может ждать - он кричит от голода. Комментируйте свои приготовления к трапезе, помогите крошке с первых месяцев жизни понять, что это занимает какое-то время. "Сейчас, мой хороший. Нужно подождать. Мама уже несет бутылочку". Никто не призывает вас нарочно продлевать ожидания голодного ребенка! Любая мать внимательна к нуждам малыша, но приучать его к ожиданию необходимо. Мультфильм? Непременно. Но не сейчас. Сейчас уже пора спать, а после дневного сна мы посмотрим про Чебурашку. Гулять? Конечно, пойдем, но попозже, после полдника. Если ваш ребенок настаивает на просмотре мультфильма сию же секунду, рекомендую спокойно повторить, что сейчас не время для этого ("Я вижу, что тебе это очень важно, но сейчас мы не можем смотреть мультик, он тоже пошел спать. Встанешь - тогда посмотрим") - и закрыть тему. Не пытайтесь урезонивать. Маленький ребенок не воспринимает длинных нотаций. Если он продолжает нервничать или кричать - постарайтесь переключить его внимание на что-то приятное или интересное: "А кто там за окошком? Собачка. Куда собачка идет? Собачка идет спать. Игорек тоже идет спать. До свидания, собачка". С этими словами возьмите Игорька на руки и несите к постели. Предложите рассказать ему сказку или спеть песенку. Но если он падает на пол и начинает кричать, следует только коротко посочувствовать: "Я вижу, что ты расстроен. Мне жаль. Как только ты успокоишься, мама тебя уложит спать". И покинуть сцену. Детская истерика прекратится, как только ребенок поймет, что сочувствующих и сопереживающих соучастников его драмы нет в пределах досягаемости. На первых порах он пустит в ход все виды оружия: жалобный стон, громкий плач, истерический крик. Он будет экспериментировать с силой звука, длительностью сцены, интенсивностью... Силу и энергию на продолжение истерик он черпает из любого проявления вашего беспокойства по ее поводу: тревожного взгляда, попытки успокоить его, окрика или даже шлепка. Любой ваш отклик - горючее для продолжения сцены. Не называйте истерики "припадками". Ничего редкого или опасного в его поведении нет. Я не спорю, ваш ребенок уникальный и особенный, однако большинство его уловок и выходок - дело обычное. А раз так, то и вам следует не драматизировать. Когда ребенок истязает вас истошными воплями, время тянется медленно. Запишите дату, время начала истерики и займитесь своими делами. Вымойте посуду, почитайте, любимые стихи - все, что угодно, что поможет вам успокоиться... Не забудьте отметить время окончания истерики. Не отталкивайте ребенка, если он пришел за утешением. Похвалите его за то, что он пытается успокоиться. Скорее всего, он с благодарностью приникнет к вам, а его всхлипывания будут означать готовность примирения. Не возвращайтесь к сцене, которую он закатил, - отвлеките его внимание. Если это было перед сном, уложите его в кроватку. Покормите, если это было перед едой. Поиграйте, если по расписанию он сыт и должен бодрствовать. Ни при каких обстоятельствах не пытайтесь прекратить истерику, сдавшись на его крики. Проиграете вы оба! Ребенок, получив желаемое, испытывает смешанные чувства. Первое - ликование победителя: он одолел великана! Другое - растерянность: он сразил великана, он самый всемогущий. Тогда кто же его защитит, если сильнее его никого нет? Третий же, главный вывод, состоит в том, что если кричать еще дольше и еще громче, то тогда он непременно заставит старших идти у него на поводу. Каждый раз, когда ваш ребенок закатывает истерику, поступайте так же, как в первый раз. Отзовитесь сочувственной фразой: "Вижу, что ты обижен. Как только ты успокоишься, мы поговорим". Покиньте театр боевых действий. Снова запишите дату, время начала и окончания эпизода. Не пугайтесь, если в первые дни истерики участятся. Просто ребенок еще не понял, что вы решили поменять методы воспитания и отказались подыгрывать ему в его спектакле. Он станет лучше готовиться к атаке, использовать все больше драматических эффектов. Отнеситесь к его попыткам с уважением - в уме отметьте новые ходы, оцените изобретательность. Но не показывайте ему своей проницательности и не комментируйте вслух его гримасы, жесты или действия. Не смейтесь над бедой ребенка. Вам его неприятность кажется сущей чепухой, но его огорчение искренне. Дети плохо переносят насмешки - сердятся, конфузятся, теряются. Если смеяться над ними по каждому поводу, они перестанут верить в свои силы, станут озлобленными. Не передразнивайте ребенка, особенно когда он огорчен. Это вызовет бессильную ярость, чувство беспомощности и подкосит его уважение к себе. Не кричите на него, тем самым вы признаете правильность его метода. Кто громче крикнет - тот и прав. Ваша задача - научить его справляться с яростью, гневом и раздражением, не теряя достоинства. Не откупайтесь от обиженного ребенка. Конфетка или игрушка не заменят подлинного сочувствия, но научат извлекать из боли и обиды выгоду. Дети станут спекулировать своими горестями, симулировать боль. Не пререкайтесь при малыше. "Это ты довела его до истерики своими запретами!" Ребенок должен знать, что ему не удастся посеять раздор между взрослыми - так ему будет проще и спокойнее расти, а вам - приятнее и проще справляться с неминуемыми проблемами роста. Если ребенок научился закатывать истерики, даже не старайтесь выяснить, где он набрался плохих манер и чья в том вина. Просто ваш ребенок находится в той фазе роста, когда его негативные чувства еще не находят выхода в приличествующих случаю словах и иных социальных знаках. Всем членам семьи придется сесть за один большой стол переговоров и подписать контракт. Каждый обязуется следовать простым правилам: выразить сочувствие по поводу испытываемых огорчений, пообещать дружбу, как только ребенок успокоится, и стойко игнорировать истерику. Если вы не в состоянии смотреть, как ребенок колотится головой и ногами об пол, спокойно подойдите к нему, подстелите одеяло и отойдите. Смятение, тревогу, огорчение, гнев, раздражение, нетерпение - все чувства, бурлящие в вашей груди, следует надежно спрятать от ребенка. Возьмите себя в руки, успокойтесь и займитесь своими делами. Главная задача мамы - найти союзников во всех, кто делит с ней обязанности по уходу за ребенком. Все до одного должны придерживаться одних и тех же простых правил и принципов. Даже если в вашем стане есть "враги", не согласные с вашими взглядами, тоже не все потеряно. Будет намного труднее, если малыш будет вести себя как хамелеон (И он прав! Здоровый ребенок обязан быть гибким и быстро адаптироваться к обстоятельствам!) - быть паинькой в присутствии того, кто придерживается строгих правил, и исчадием ада в присутствии тех, из кого он научился вить веревки. Если же вам всем удалось договориться и провести план в жизнь, ваши записи (непременно продолжайте вести их сообща!) покажут, что через несколько дней кривая "припадков" поползет вниз. Они станут реже, короче, куда менее интенсивными. Но стоит вам сдаться хотя бы однажды - все придется начинать сначала. При соблюдении простых правил, скорее всего, истерики прекратятся через два-три месяца. Вы забудете о них. Забудет и ребенок. А если вспомнит, вы уже знаете, как с этим бороться.

  • 11
  • Back To Top

#9

Користувач поза мережею   inchik 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 694
  • Реєстрація: 03 липень 08
 

Відправлено 06 березень 2009 - 17:42

Класна стаття! От би мені її десь рік тому...до того всього прийшлося самій додумуватися...
От і ми доросли до такої кризи. І дійсно, головне навчити малечу керувати своїми емоціями, гнівом...бо дитині в їх віці ті відчуття незнайомі і вони просто не знають, що з тим всім робити....адже раніше в них була як не циця, то соска для заспокоєння. Я й сама часом нервів не маю і думаю: тільки б не зірватися і бути послідовною...навіть в дитячого психолога питала про таку поведінку, як описана вище, то отримала відповідь: типова поведінкадля віку....само пройде....відволікати увагу на щось інше і вчити правильно гніватися, адже дитині теж потрібно "виплескувати" свої емоції, але правильно, бо як накопичуватимуться, то до добра таке не приведе.
Ой, хай нам щастить у тій нелегкій справі і головне терпіння! :15_1_55:
My Signature
Зображення
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#10

Користувач поза мережею   tusij 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 387
  • Реєстрація: 20 серпень 08
 

Відправлено 06 березень 2009 - 19:49

Этот метод хорош дома, а вот как справиться с истерикой на улице и далеко дома?! Я стараюсь отвлечь, а если не выходит, то топаем домой.
My Signature
Спойлер
  • 0
  • Back To Top

#11

Користувач поза мережею   Рижуля 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 443
  • Реєстрація: 09 жовтень 08
 

Відправлено 06 березень 2009 - 20:50

Дійсно в першу чергу потрібно саме БАТЬКАМ навчитися контролювати свої емоції.Дуже корисна і повчальна стаття.Вже кілька разів перечитувалаподібну інформацію.тут дуже гарно і доступно написано.Хороші приклади.
tusij, на вулиці можна поводити себе абсолютно таким же чином.Просто на вулиці вже батькам стає соромно перед оточуючими.Одразу в голові виникаю думки: "що про нас подумають","Боже як стидно","люди думають, що в нашій сім"ї одні психи....що я не вмію виховувати дитину" і т.п.
Але в першу чергу потрібно думати саме про дитину,бо якщо ви вдома поводитимете себе одним чином а на вулиці іншим, маленькі розумники одразу це зметикують і на вулиці, чи в людних місцях будуть відриватися на повну.Головне кілька разів ( а може й багато, аби досягнути результату) повотрити такий метод.Адже будь який урок,який повторюєш кожного дня протягом певного часу ЗАВЖДИ засвоюється.Головне наполегливість.Я так думаю ;)
My Signature
Не все, що спадає на розум - має до нього відношення..

Нагороди:

переглянути всі
  • 2
  • Back To Top

#12

Користувач поза мережею   Lady_D 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 323
  • Реєстрація: 27 червень 08
 

Відправлено 07 березень 2009 - 16:22

Теж сподобалася стаття. Дійсно все гарно розписане. Візьму собі на озброєння, бо зараз доця якраз перевіряє межі мого терпіння. Буду "включати ігнор", подивлюся на її реакцію, але передбачаю, що спочатку буде важко пережити її сльози.
My Signature
Зображення




  • 0
  • Back To Top

#13

Користувач поза мережею   Vanilla Sky 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 315
  • Реєстрація: 16 лютий 09
 

Відправлено 07 березень 2009 - 19:46

Ми зараз якраз переживаємо такий період, я вас дуже розумію :sneeze:
А що робити, коли дитині не можна нервуватися (були проблеми з сердечком)??? Ігнорую, ігнорую, але потім бачу, що дитина вже не може справитися із своїми емоціями, а це все нервова система і здоров"я :sneeze:
My Signature
Людина нібито не літає... А крила має. А крила має!

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#14

Користувач поза мережею   Лєнок 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 218
  • Реєстрація: 18 січень 09
 

Відправлено 07 березень 2009 - 21:49

У нас теж є капризи і вже давно. Я стараюсь під час істерик пояснити йому, якщо він мене не чує (а в нас хлопець дуже голосистий), я його залишаю без глядача, переважно він біжить за мною, але швидко заспокоюється, говорить я вже не плачу і я йому все спокійно пояснюю. Мій батько не може на це дивитись, каже, що так не можна і завжди його жаліє, але бачить, що моя методика краща.
На рахунок істерик на вулиці, то це мені здається ще залежить від настрою дитини. В нас бувають істерики в магазині, зараз рідше, бо я, коли ми йдемо в магазин заздалегідь обговорюю, що ми будемо купляти і навіщо воно нам потрібно, і коли він там ще щось хоче я кажу , що ми все вже купили і все необхідне є вдома - нам це переважно допомагало.
My Signature
Спойлер

Щастя - це коли твої рідні і близькі люди здорові! А все інше відремонтуємо, викинемо, купимо, забудемо...

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#15

Користувач поза мережею   Camil 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 482
  • Реєстрація: 13 березень 09
 

Відправлено 17 березень 2009 - 14:18

На рахунок статті повністю згідна. На рахунок істерик надворі і у магазині додам : не піддавайтесь, ігноруйте, але тут нема можливості відійти далеко, тому просто скажіть дитині що ви постоїте і постережете її поки вона виплачеться, на закиди добрих бабусь відповідайте що справитесь без допомоги. Люди безперечно про Вас подумають щось погане, але вони вийдуть з магазину і забудуть про Вас, в той час як з дитиною яка добилась свого через крик вам жити багато років. Самі вирішуйте що в данному випадку важливіше? Здорова психіка дитини чи що про Вас щось подумає якась чужа тьотя?
Успіхів вам в такій нелегкій справі як виховання дітей :give_rose:
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#16

Користувач поза мережею   inchik 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 694
  • Реєстрація: 03 липень 08
 

Відправлено 17 березень 2009 - 14:35

одна моя знайома буквально пару днів тому мене просто здивувала тим, що малий її, якому трошки більше 2 рочків і, вимагаючи свого, влаштовує істерики. звісно порадила їй не звертати увагу і намагатися відволікти увагу на щось інше...то на то вона розповіла: хоче, для прикладу, дивитися мультик, а мама не дає, пояснює тим, що вже вечір, треба спатки, завтра зранку будеш дивитися, всі дідтки сплять...він на то закатує істерику і нічого не діє :(...одного разу так вирішила на своєму настояти, то малий кричав години 3...звісно мамі прийшло поступитися.
я сама б в такій ситуації почувалася б як без рук...і як з тим бути? :give_rose:
My Signature
Зображення
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#17

Користувач поза мережею   Lady_D 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 323
  • Реєстрація: 27 червень 08
 

Відправлено 17 березень 2009 - 14:52

inchik, вважаю, що матусі все одно не треба було піддаватися. Треба було намагатися якось переключити його увагу, почати книжку читати йому, або дійсно просто вийти з кімнати. А так вона набагато більше втратила в плані боротьби з істериками. Тепер дитина вже точно буде знати, що якщо голосно верещати достатньо довго, то мама зробить те, що дитині треба.
My Signature
Зображення




  • 0
  • Back To Top

#18

Користувач поза мережею   oka 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 917
  • Реєстрація: 03 грудень 08
 

Відправлено 17 березень 2009 - 15:14

В жодному разі не можна іти на поступки у такій ситуації. В нас були такі проблеми - все просили через плач, і іноді вони вертаються, але вже не такі серьезні. Я завела правило - мама чи татко чує твоє прохання тільки якщо воно сказане гарним голосом і з посмішкою. При плачі та скиглені - нічого не отримуєш. Почали при перших проявах істерик, десь у рік, і ніколи не поступалися. Перші рази плакала досить довго, я була поруч нікуди не виходила але і на плач не реагувала, була спокійна. Але десь за тиждень істерики зникли. Зараз інколи пробує скиглити (на мою думку це вплив в садочку), але я нагадую про правило і відразу сльози висихають. Я навіть можу допомогти їй роздягтися, якщо прохання про це було чемним та спокійним. Заодно навчаємось висловлювати свої бажання.
My Signature
Зображення
Ділитися своїми знаннями. Це спосіб досягнути безсмерття" Далай Лама

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#19

Користувач поза мережею   inchik 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 694
  • Реєстрація: 03 липень 08
 

Відправлено 17 березень 2009 - 16:07

во-во, я згодна, все ніби добре, навіть в мене таке спрацьовує...але я дійсно не повірила, поки сама не побачила... :blush:
може то тому, що то хлопчисько і до них трохи інший треба підхід, бо ні на що не можливо було відволікти увагу, все не так, все зле, все кидалося, навіть найулюбленіші іграшки чи книжки...і якщо то вже перша ночі, а він не перестає вже 3-тю годину кричати...трохи складно - то все з її слів.
я їй вірю, бо сама на вулиці була неоднорзово свідком подібного, я сама в шоці! :cray:
так що, дівчата, то все добре, що ви кажете, то і не лише мені і їй зрозуміло, але треба щось інше, бо не спрацьовує...



Користувач подумав і додав через 5 хв.:
така поведінка, забула додати, розпочалася як раз після того, як від соски відмовилися...і, я так собі думаю, просто малий не має механізму заспокоєння і не знає куди подіти емоції і як справитися з тим всім, емоції, як відомо, то як сніжна куля...все по наростаючій...от і мордуються...
щойно отримала вдповідь від дитячого психолога про таку ситуацію, сказала, що все правильно роблять батьки, намагатися далі відволікати увагу, що то нормально для його віку і що пройде...мда...тільки коли?
My Signature
Зображення
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#20

Користувач поза мережею   oka 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 917
  • Реєстрація: 03 грудень 08
 

Відправлено 17 березень 2009 - 16:21

ерпіння, терпіння і ще раз терпіння. Все буде добре, головне не змінювати правила
My Signature
Зображення
Ділитися своїми знаннями. Це спосіб досягнути безсмерття" Далай Лама

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

Поділитися темою:




  • 5 Сторінок +
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Реклама


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

Nadya1992 світлина
Касюня світлина

Касюня  Хочеться вовком вити...

31 лип 2017 00:07

Ангеля світлина

Ангеля  Боже, почуй наші благання!!!

26 лип 2017 16:13

Nesarokko світлина

Nesarokko  Якби ж то так можна було щось змінити і в житті: відрізати те,що тобі не подобається і від чого болить душа, і пришити нове..." І.Роздобудько

21 лип 2017 13:49

oliviya16 світлина

oliviya16  Усе буде добре!)

21 лип 2017 11:46

маленька Ляля світлина

маленька Ляля  Коли пролітала комета Галлея – мені здалося, що вона озирнулася на нас, і зареготала. Л. Костенко

21 лип 2017 10:38

Oksano4ka23 світлина

Oksano4ka23  Колеги, вітаю з професійним святом!

16 лип 2017 11:24

Les19910606 світлина

Les19910606  Доброго дня дівчата! Чи хтось народжував у стрийському пологовому у Миргородського???

Заблокований 06 лип 2017 18:03

Показати коментарі (1)

Ryzyk світлина

Ryzyk  Завтра день батька . Вітати будете татів?

17 чер 2017 19:29

Санджана світлина

Санджана  Малеча з Днем народження!! 10 рочків це багато))

16 чер 2017 09:06

Показати коментарі (2)

Всі зміни →

Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків


birthday Іменинники ( 17 серпень 17 )

  • З днем народження
    Tynchuk 
    - Вік: 32
  • З днем народження
    Maljok 
    - Вік: 28
  • З днем народження
    Natalysj 
    - Вік: 32

Перекладач онлайн